|
|
|
 |
|
|
| ||
| ||
Фiлософський факультет
Київського нацiонального унiверситету
iменi Тараса Шевченка
проводить
19 квiтня 2007 року
Круглий стіл
“МІСЦЕ ТА РОЛЬ РЕЛІГІЙНОГО ПЕРЕЖИВАННЯ
ДЛЯ ДОСЛІДНИКА РЕЛІГІЇ
(ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ СТОРІЧЧЮ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
ВИДАТНОГО РЕЛІГІЄЗНАВЦЯ ХХ СТОЛІТТЯ МІРЧЕ ЕЛІАДЕ)”
Здавалося, що на початку ХХІ століття академічне релігієзнавство визначилося з принципами, підходами та методами дослідження релігії. Але знову і знову підіймається питання про те, чи повинен релігієзнавець мати власне релігійне переживання?
Перша група дослідників стверджує, що для дослідження такого специфічного предмету, як “релігія”, потрібно знати, що це таке, а знання, з точки зору представників даної групи, можна отримати лише у релігійному переживанні, яке, відтак, проголошується осердям релігії. Дана група дослідників тяжіє до психологічного розуміння релігії.
Друга група дослідників стверджує, що у дослідженні релігії релігійне переживання не лише не є обов’язковим, а навіть є небажаним. Оскільки це, з їхньої точки зору, порушує базовий науковий принцип – принцип об’єктивності. Ця група дослідників тяжіє до соціологічної інтерпретації релігії. Вони прагнуть до пошуку зовнішніх нерелігійних факторів у появі і розвитку релігії.
І перша, і друга група дослідників часто вдавалися до крайнощів і від цього страждає якість самого дослідження. Вони ніби апелюють, проте перші – до релігійних людей, а другі – до невіруючих. Проте в сучасному релігієзнавстві зміцнюються позиції третьої групи дослідників, які розбудовують свою методологію, використовуючи феноменологічний підхід.
Третя група дослідників намагається виокремити необхідні (трансцендентальні) умови існування релігії й відмовляється від пошуку відповіді на питання, звідки ці умови виникли, тобто це відмова від використання в даному контексті генетичного методу. Зазначене питання часто розглядається як факультативне, як таке, що зайве для виявлення сутнісного ядра релігії. Саме тому для дослідників третьої групи питання про те, чи повинен релігієзнавець мати релігійне переживання чи ні, “виноситься за дужки”.
У рамках круглого столу пропонується розглянути та обговорити зазначені загальних підходи та спробувати визначити, який з них є продуктивним у релігієзнавчих дослідженнях.
Модератор – аспірант Віталій Хромець
| |
| |
